1. Словник української мови у 20 томах

розбурчатися

РОЗБУРЧА́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док., розм.

Почати багато бурчати.

Раптом Андрій Степанович стрепенувся, труснув густим, трохи вже посрібленим де-не-де сивиною чубом і посміхнувся: – Та що це я розбурчався як старий хрін! Розкажіть краще про себе (Б. Антоненко-Давидович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбурчатися — розбурча́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розбурчатися — -чуся, -чишся, док., розм. Почати багато бурчати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розбурчатися — РОЗБУРЧА́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док., розм. Почати багато бурчати. Словник української мови в 11 томах