розважений

РОЗВА́ЖЕНИЙ¹, а, е.

Дієпр. пас. до розва́жити¹.

Сиділа [Катря] під грубою, трохи розважена братовим бадьорим словом, і прислухалась до розмови чоловіків за столом (А. Головко).

РОЗВА́ЖЕНИЙ², а, е.

Дієпр. пас. до розва́жити².

Недурно Чіпка жалкував про хліб: він був у них як розважений... (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розважений — розва́жений 1 дієприкметник той, якого відволікли від чогось неприємного розва́жений 2 дієприкметник поважений на окремі частини Орфографічний словник української мови
  2. розважений — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розважити I. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розважити II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розважений — РОЗВА́ЖЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розва́жити¹. Сиділа [Катря] під грубою, трохи розважена братовим бадьорим словом, і прислухалась до розмови чоловіків за столом (Головко, II, 1957, 497). РОЗВА́ЖЕНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розва́жити². Словник української мови в 11 томах