розварений

РОЗВА́РЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до розвари́ти.

Над Вербівкою стояла вечірня тиша .. Пахло солом'яним димом, житнім свіжим хлібом, пшоняним кулішем та розвареною в юшці молодою петрушкою (А. Іщук);

Стомлений і розварений спекою, містер Морчисон, обмахуючи обличчя зеленим капелюхом, виголошував прощальну промову (В. Козаченко).

2. у знач. прикм. Який розварився, став розсипчастим, крихким.

Кармелюк жадібно їв розварену картоплю, густо посипаючи її дрібками солі (В. Кучер);

// Зовсім готовий до вживання або дуже м'який.

Генерал Лоу сидів у кріслі червоний, схожий на розвареного рака (Н. Рибак).

3. у знач. прикм., перен., розм. Який перебуває в розслабленому стані; розморений.

– Так, Галиночко, так, – сказав увесь спітнілий, розварений Сидір (В. Земляк).

◇ (1) Як (мов, на́че і т. ін.) розва́рений – який перебуває у розслабленому стані; розморений, незібраний, втомлений.

Біганина по різних районних установах та організаціях добре натомила Зарубу й Кавуна, і вони сиділи за столом наче розварені (В. Кучер);

[М. Драч:] Сплю по вісім-дванадцять, по чотирнадцять годин – і не висипляюсь. І став якийсь лінивий, наче розварений (Ю. Щербак).