1. Словник української мови у 20 томах

розвередитися

РОЗВЕРЕДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, док.

1. розм. Знову заболіти від доторкання (про хворе місце, рану).

2. діал. Розвередуватися.

[Матрона (до Рябини):] Овва! А ти чого розвередився та розприндився? Побоявся, що правда наверх вийде? (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвередитися — розвереди́тися 1 дієслово доконаного виду знову заболіти — про рану розвереди́тися 2 дієслово доконаного виду розвередуватися розм. Орфографічний словник української мови
  2. розвередитися — -джуся, -дишся, док. 1》 розм.Знову заболіти від доторкання (про хворе місце, рану). 2》 діал. Розвередуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розвередитися — ЯТРИ́ТИСЯ (зазнавати подразнення, запалення; не загоюватися), РОЗ'Я́ТРЮВАТИСЯ, ТРОЮ́ДИТИСЯ розм.; ГНОЇ́ТИСЯ, МО́КНУТИ розм. (виділяючи гній); НАГНИВА́ТИСЯ, НАГНО́ЮВАТИ, НАГНО́ЮВАТИСЯ, НАГНИВА́ТИ розм. (набираючись гноєм). — Док. Словник синонімів української мови
  4. розвередитися — РОЗВЕРЕДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, док. 1. розм. Знову заболіти від доторкання (про хворе місце, рану). 2. діал. Розвередуватися. [Матрона (до Рябини):] Овва! А ти чого розвередився та розприндився? Побоявся, що правда наверх вийде? (Фр., IX, 1952, 392). Словник української мови в 11 томах