розвертати

РОЗВЕРТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗВЕРНУ́ТИ, верну́, ве́рнеш, док., що.

1. Руйнувати, знищувати що-небудь.

Яри сповнилися водою, що клекотіла, розмивала городи, розвертала греблі, вивертала дерева, несла в Псьол (К. Гордієнко);

– Дванадцять кроків неповних було від того танка, коли Кузнецов з першого снаряда всю башню [башту] йому так і розвернув! (А. Головко);

// безос.

Кожух увесь розвернуло осколками (В. Кучер);

// Розриваючи, вивертати в різні боки.

Коли він знову виглянув, то побачив лише танк, що, розвертаючи землю й розкидаючи її, як корабель хвилю, уже виходив з подвір'я в поле (О. Гончар);

// безос.

Вибух вийшов вдалим. Скелю розвернуло до великої глибини, і ми швидко навантажили аж три платформи (Яків Баш).

2. розм. Розправляти що-небудь згорнуте, скручене.

Не розвертай, султане, Хорогви Магмета (П. Гулак-Артемовський);

В хаті затихло, Шавкуна кругом обступили. Шавкун розвернув бумагу, одкашлявся, як дяк на криласі (Панас Мирний);

// Розкладати що-небудь складене.

Нам перед празниками прислали із Женеви: мені квітку з бумаги таку, що як розвернуть, то вийде вазон з квіткою розквітнувшою, Лілі – картинку (Леся Українка).

3. Повертаючи що-небудь, примушувати змінювати положення або напрям руху; робити розворот.

Поки шофер розвертав машину біля Комітету оборони та ставив її під захисну стіну в бункер, Мишків і слід прохолов (В. Кучер);

Глибина ходу дисків лущильника ЛУ-5 регулюється зміненням розвороту обох його батарей. Для переїздів їх розвертають повністю, так що диски тільки котяться і не орють поле (з наук. літ.);

– Приїхали, – сказав Васьков, спритно розвернув грузовик [вантажівку] і щільно притулив його бортом до цегляної церковної огради (Л. Первомайський);

Вершник, не відповідаючи, зліз з коня, дужою рукою легко відсторонив Тимка від биків і розвернув підводу назад (Григорій Тютюнник).

4. розм. Відводити вбік (руку), розмахуватися (рукою) для удару, поштовху, кидка і т. ін.

Він стиснув кулак і розвернув руку, приступаючи до Владка (І. Франко);

Щоб спокутувати свій і чоловіків гріх, Горпина почала все більше давати милостиню бідним людям .. Раз вона не витримала і вночі розповіла про це Когуту, а той мовчки в темряві розвернув велику руку і зі всієї сили вдарив її в обличчя (І. Цюпа);

// Робити прямим що-небудь зігнуте; випрямляти, розправляти.

Стрепенувся [голубок], розвернув Крилечка легенько (Л. Боровиковський);

* Образно. А на диких степах, у кривавих боях Розвертала вона [пісня] свої крила (Панас Мирний).

5. перен., розм. Давати можливість розвинутися, проявитися повною мірою.

Тут нема простору акторові, нема де розвернути йому свої сили, виховати свій талант (з мемуарної літ.);

// рідко. Робити відчутнішим, яскравішим.

Ходить він по двору, нудно; увійде в хату, хатні померки ще дужче розвертають сумну думку (Панас Мирний).

6. перен., рідко. Детально, вичерпно доводити, показувати що-небудь, даючи можливість глибше зрозуміти.

* Образно. Його уява працює невгамовно, розвертає перед ним усе нові образи (І. Франко).

(1) Розверну́ти гру́ди – стати чи сісти рівно, прямо, випнувши груди, розправивши плечі.

Тимко стояв струнко, розвернувши груди і злегка нахиливши праворуч голову (Григорій Тютюнник).