розвихрювати

РОЗВИ́ХРЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗВИ́ХРИТИ, рю, риш, док.

Здіймати вихором.

Вітер розвихрював пилюку;

// Розтріпувати, розкидати в різні боки.

Розвихрювати чуба;

* Образно. Розвихрила буйне волосся Відкрита вітрам височінь (М. Бажан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me