розворот

РОЗВОРО́Т, у, ч.

1. Поворот чого-небудь для зміни напрямку його руху.

У бій з довгоносиком вступає сільськогосподарська авіація... Літак злетів. Робить розворот, заходить на плантацію (В. Минко);

Танк шарпнувся, зробив розворот і ринувся на нас знову (Ю. Яновський);

Кумедної конструкції авто, яке перегнав хлопчик, раптом зробило розворот і зупинилось (О. Іваненко);

* Образно. Життя його й зовсім зробило крутий розворот: в числі кращих бійців-перекопців Яреська було відібрано в Харків, у школу .. старшин (О. Гончар).

2. Форма чого-небудь у розгорнутому вигляді.

Чоловічий одяг мав прямий широкий розворот плечей, щільно облягав талію (з публіц. літ.).

3. спец. Дві суміжні сторінки в розгорнутій газеті, книжці і т. ін.

Нариса ждуть у редакції, його треба сьогодні ж віднести, .. це ж у наступний номер, розворот про другі жнива (В. Дрозд).

4. розм. Широта, розмах у розвиткові, вияві чого-небудь.

Молода козача сила січова набирала вже державного розвороту (Іван Ле);

– Ні, ні, не забігайте поперед батька... – перечив агроном. – Я за конвеєр, але не в такому наполеонівському розвороті (С. Добровольський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розворот — розворо́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. розворот — -у, ч. 1》 Поворот чого-небудь для зміни напрямку його руху. 2》 Форма чого-небудь у розгорнутому вигляді. 3》 спец. Дві суміжні сторінки у розгорнутій газеті, книжці і т. ін. 4》 розм. Широта, розмах у розвиткові, вияві чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розворот — Зворот, наворот, див. поворот Словник чужослів Павло Штепа
  4. розворот — РОЗВОРО́Т, у, ч. 1. Поворот чого-небудь для зміни напрямку його руху. У бій з довгоносиком вступає сільськогосподарська авіація… Літак злетів. Словник української мови в 11 томах