1. Словник української мови у 20 томах

розвідчий

РОЗВІ́ДЧИЙ, а, е, рідко.

Те саме, що розві́дувальний.

Тут [у Кайзервальді] організувалося українське військо, тут відбували свої перші вправи Січові стрільці у стрілянню [стрілянні] й розвідчій службі (І. Крип'якевич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвідчий — -а, -е, рідко. Те саме, що розвідувальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розвідчий — РОЗВІ́ДЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що розві́дувальний. Словник української мови в 11 томах