1. Словник української мови у 20 томах

розгасати

РОЗГАСА́ТИ, а́є, недок., РОЗГА́СНУТИ, РОЗГА́СТИ, сне; мин. ч. розга́с, ла, ло; док., рідко.

Розмокати від дощів, талого снігу, покриваючись багном (про ґрунт, дорогу).

Понамокали од дощів і мов нижче понависали стріхи. Розгасли вулиці й дороги в степ. Осінь... (А. Головко);

Торішня зима видалась в дощах, грудень із січнем розгулювали не в санях, а місили полями липку багнюку. Шляхи розгасли (з газ.);

// безос.

Саме спочатку весни розгасло так .. що ні йти, ні їхать (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгасати — розгаса́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розгасати — -ає, недок., розгаснути і розгасти, -сне; мин. ч. розгас, -ла, -ло; док., рідко. Розмокати від дощів, талого снігу, покриваючись багном (про ґрунт, дорогу). || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розгасати — РОЗМОКА́ТИ (ставати мокрим, м'яким або втрачати свою первісну форму), РОЗКИСА́ТИ, РОЗГАСА́ТИ, РОЗКВА́ШУВАТИ (про ґрунт, дорогу тощо). — Док.: розмо́кнути (розмо́кти розм.), розки́снути, розга́снути (розга́сти розм.), розква́ситися. Словник синонімів української мови
  4. розгасати — РОЗГАСА́ТИ, а́є, недок., РОЗГА́СНУТИ і РОЗГА́СТИ, сне; мин. ч. розга́с, ла, ло; док., рідко. Розмокати від дощів, талого снігу, покриваючись багном (про грунт, дорогу). Понамокали од дощів і мов нижче понависали стріхи. Розгасли вулиці й дороги в степ. Словник української мови в 11 томах
  5. розгасати — Розгасати, -сає сов. в. розгасти, -сне, гл. безл. Размерзать, размерзнуть, таять, растаять. Саме спочатку весни розгасло так, що крий Боже! таке багновище, що ні йти, ні їхать. Канев. у. То була грязь затужавіла, як мороз був, а тепер то знов розгасла. Волч. у. Словник української мови Грінченка