розгатина

РОЗГА́ТИНА, и, ж., рідко.

Розвилина, розвилка (у 1 знач.).

Гілочки під ногами тріскають і обламуються. Юра вмощується в розгатині, немов в кріслі, і заплющує очі (Ю. Смолич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me