розгатина
РОЗГА́ТИНА, и, ж., рідко.
Розвилина, розвилка (у 1 знач.).
Гілочки під ногами тріскають і обламуються. Юра вмощується в розгатині, немов в кріслі, і заплющує очі (Ю. Смолич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me