розгнуздання
РОЗГНУЗДА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. розгнузда́ти.
Хто ти такий нині і яку вагу мають твої турботи і бажання? Загнуздай себе, бо з того нашого розгнуздання богато [багато] лиха було, і буде... (Б. Лепкий).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me