розгортатися

РОЗГОРТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і рідко РОЗГО́РТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗГОРНУ́ТИСЯ, горну́ся, го́рнешся, док.

1. Розправлятися (про що-небудь згорнуте, зібгане).

Простирадло розгорнулось і жужмом впало на підлогу (І. Нечуй-Левицький);

Ось розгорнувся лист закритий, Дорогший лист поміж всіми (Я. Щоголів);

Перед Мухтаровим розгорнулися папери, і Лодиженко шепотів окремі прізвища, деталі (Іван Ле);

// Розкочуватися, розмотуватися (про рулон, сувій чого-небудь).

Сувої найяскравіших матерій розгортались перед очима обшарпаних заробітчан (О. Гончар);

// Розкриватися, розвиватися, розпукуватися (про пелюстки, листя).

Добре йому впали у пам'яті .. і той вечір весни молодої, і навіть та квіточка бузкова, що, пахуча, розгорталася в темному вечорі... (Марко Вовчок);

Живи, розгортайся, липкий зелений листе, Буяй, нове життя, серед могил і тлінь (М. Рильський);

// Розпрямлятися, розтягуватися (про що-небудь зігнуте, складене і т. ін).

Хвіртка відкрилася ніби сама собою, і .. борода господаря розгорнулася віялом від широкогостинної посмішки (В. Речмедін);

// Широко розставлятися в сторони (про руки, крила).

Руки розгорталися на всю клавіатуру, швидко сходилися, стискали їй міцні груди і знову розходилися (Г. Епік);

* Образно. А ми й там [в Альпах] будемо? – Будемо! Будемо, гвардії молодший лейтенант, .. скрізь, скрізь! Наші крила тільки розгортаються! (О. Гончар);

// Розпускатися, напинаючись (про прапор, вітрило і т. ін.).

За дощем з'явилося марево: розгорнувся здалеку червоний прапор кінного загону (Ю. Яновський).

2. Розв'язуватися, розкриватися, розмотуватися (про що-небудь зав'язане, загорнуте, спаковане);

// Звільнятися від обгортки.

Розгорнулася цукерка;

// Розкриватися (про зошит, книжку і т. ін.).

Десять хвилин такого летаргічного стану –- і зненацька він схоплюється, світить електрику, суворо розбиваючи улесливі чари. Розгортаються книжки. Тиша (Г. Косинка).

3. Розсовуватися, розхилятися на обидва боки (про гілля, стебла, кущі і т. ін.).

У сю величну хвилину тихо розгортаються кущі і на галяву виходить – Хо (М. Коцюбинський);

Полотняна запона розгорнулась, і в низький отвір намету, напівзігнувшись, просунулась росла постать фанагорійського гренадера (С. Добровольський);

* Образно. І кожен день, і кожную ясну годину розгортується й закривається земля. І перемелює вона в зубах людину, як випадковая із хаосу змія (П. Тичина);

// Відвертатися, відкидатися (про поли одягу).

4. Робити поворот, змінюючи напрям руху.

Комбайн, велично і спокійно розгортаючись у високій, густій пшениці, плив, немов бойовий корабель, на хвилях жовтогарячого моря (Я. Качура);

Танк бурею розгорнувся перед “Москвичем” (О. Гончар).

5. перен. Розвиватися, здійснюватися (перев. у великому масштабі, широко).

Хай вона [мова] бринить і розгортається в нашій родині, у наших зносинах товариських, громадських, у літературі – скрізь (М. Коцюбинський);

Загальний бій почався рано й розгортався тепер, як пожежа (Ю. Яновський);

Робота хиріла, не розгорнувшись, завмирала (Я. Качура);

Зовсім несподівано розгорнулася, вірніше розгорілася гаряча дискусія (Іван Ле);

// Набирати сили, розносячись на далекі відстані (про пісню, різні звуки тощо).

І пісня розгортається, підноситься, пливе (Ю. Яновський);

Вже чувся там [у залі] настрій концертовий. Ноту ля давав кларнет альтам. І розгорнувся од проби інструментів гук! Здаля здавалось: звуків суперечка (П. Тичина);

// Розвиватися у певній послідовності, протікати в часі.

Життя розгорталося, як свіжі паростки (Іван Ле);

Можливо, коли б життя Нелі у той час було наповнено хоч трохи внутрішнім змістом, події її біографії розгорнулися б інакше (Ірина Вільде).

6. Готуватися до дії, до виконання яких-небудь функцій.

Полк зупинився, .. почав розгортатись до бою (П. Панч);

Під кручею .. діялося щось незвичайне. Тут розгорнулися санітарні взводи двох батальйонів (О. Гончар);

У грудні 1917 р. в Києві був створений 1-й Український армійський авіазагін. Розгорталася робота із збирання і обліку авіаційного та повітроплавного майна (з наук. літ.);

// спец. Розміщуватися вподовж лінії фронту, займаючи бойові позиції.

Виходила в поле, розгортаючись на флангах, польська кіннота (Я. Качура);

Полк розгорнувся в наступ і так дійшов до потрібного місця, не зустрівши нікого (Ю. Яновський).

7. перен. Виявлятися на повну силу, вільно розвиватися (про вдачу, здібності, силу і т. ін.).

Любов Прохорівна наближалася туди, де розгорнеться буйна її жіноча вдача (Іван Ле);

Поетичний талант Лермонтова розгорнувся за юних, навіть отрочних його літ (М. Рильський);

Сила людського колективу повинна була розгорнутися у всій своїй осяйній величі і красі (О. Довженко);

// Проявляти себе, цілком розкриваючи свої здібності, вдачу і т. ін.

Замполіт Воронцов .. благословив: – Добре. Вітаю вас, товаришу Хаєцький... Тепер ви розгорнетесь. – І тепер ось Хома саме розгортався. Надбав уже роті господарства більше, ніж було раніш (О. Гончар);

Щось не дає йому розгорнутися, показати всю роботу в Шевелівці (І. Кириленко).

8. перен. Розстелятися на великій площині, простягатися на велику відстань.

Вранці, як безконечні сірі полотна, розгортались в далечінь великі шляхи розхіднії (О. Гончар);

Вигін розгортався на три боки й холодно чорнів важким черевом старої, ще з козацьких часів, могили (Г. Епік);

Без конця степ розгорнувся, Туманом узявся... (П. Куліш);

// Ставати доступним, відкритим зорові.

Коли ми виїхали за хутір Водопій, .. перед очима почав розгортатися степ (П. Панч);

Вся долина Руського Потока розгорнулась передо мною, як пишно намальована картина (І. Нечуй-Левицький);

// Поступово збільшуватися, займаючи все ширшу площу.

Вечорова заграва над відрогами згасає і розгортається сиза пелена (П. Воронько);

// Відтворюватися, розкриватися в усіх деталях.

Перед очима розгорталася трагічна історія простої людини (О. Іваненко);

Її безталанне життя розгорнулось перед нею, як сувій полотна (І. Нечуй-Левицький).

9. тільки недок. Пас. до розгорта́ти.

◇ (1) Ні́де розгорну́тися – дуже тісно.

– Тісно нам стало в ланках. Ніде розгорнутися на тій землі, що для ланки відміряно (В. Кучер).