розгортка
РОЗГО́РТКА, и, ж., спец.
Розгорнута поверхня будь-якої геометричної фігури.
Розгорткою (викройкою) поверхні тіла називається плоска фігура, утворена суміщенням всієї поверхні тіла з площиною рисунка (з навч. літ.);
Розгортка призми.
△ Цифрова́ систе́ма розго́ртки див. систе́ма;
(1) Черезрядко́ва розго́ртка:
а) розгортка, в якій рядки кадру зображення формуються не підряд, а через один, два і більше, розподіляючи кадр на два, три і більше полів;
б) розгортка з поділом кадру на кілька полів, за якої рядки одного поля розташовуються між рядками іншого поля.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розгортка — розго́ртка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- розгортка — [розгортка] -ткие, д. і м. -орц':і, р. мн. -ток Орфоепічний словник української мови
- розгортка — -и, ж., спец. Розгорнута поверхня будь-якої геометричної фігури. Розгортка призми. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розгортка — РОЗГО́РТКА, и, ж., спец. Розгорнута поверхня будь-якої геометричної фігури. Розгортка призми. Словник української мови в 11 томах