розгранений
РОЗГРА́НЕНИЙ, а, е, рідко.
Дієпр. пас. до розграни́ти.
Чітко розгранені, вони жили окремо в одній симфонії, і вибуховий грюкіт над домнами не глушив тихого перебору струн над акаціями (О. Кундзич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me