розгранений

РОЗГРА́НЕНИЙ, а, е, рідко.

Дієпр. пас. до розграни́ти.

Чітко розгранені, вони жили окремо в одній симфонії, і вибуховий грюкіт над домнами не глушив тихого перебору струн над акаціями (О. Кундзич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me