розгупотітися
РОЗГУПОТІ́ТИСЯ, очу́ся, оти́шся, док., розм.
Підсил. до розгу́патися.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розгупотітися — розгупоті́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови