розгупотітися

РОЗГУПОТІ́ТИСЯ, очу́ся, оти́шся, док., розм.

Підсил. до розгу́патися.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгупотітися — розгупоті́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови