1. Словник української мови у 20 томах

розгілля

РОЗГІ́ЛЛЯ, я, с., рідко.

1. Те саме, що розви́лка 1.

Бджоли дзвонять на розгіллях срібних, В золотім купаються меду (І. Вирган).

2. Те саме, що розви́лка 2.

Оглянувся – стоїть жоржина На розгіллі нічних доріг (М. Вінграновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгілля — розгі́лля іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розгілля — див. роздоріжжя Словник синонімів Вусика
  3. розгілля — -я, с., рідко. Те саме, що розвилка 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розгілля — РОЗВИ́ЛКА (стовбура дерева, гілки), РОЗВИ́ЛИНА, РОЗСО́ХА, РОЗГІ́ЛКА, РОЗГІ́ЛЛЯ, РОЗГІ́ЛЕННЯ розм., РОГА́ТИНА розм. Я швидко відшукав потрібну грушу, в розвилці розчахнутих стовбурів, серед листя, прикиданого снігом... Словник синонімів української мови
  5. розгілля — РОЗГІ́ЛЛЯ, я, с., рідко. Те саме, що розви́лка 1. Бджоли дзвонять на розгіллях срібних, В золотім купаються меду (Вирган, В розп. літа, 1959, 69). Словник української мови в 11 томах