роздзвонити

РОЗДЗВОНИ́ТИ див. роздзво́нювати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздзвонити — роздзвони́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. роздзвонити — див. роздзвонювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роздзвонити — РОЗГОЛОСИ́ТИ (піддати розголосові, обнародувати щось), РОЗБО́ВКАТИ розм., РОЗЛЯ́ПАТИ розм., ВИ́ЛЯПАТИ розм., РОЗПЛЕСКА́ТИ розм., РОЗКЛЕПА́ТИ розм., РОЗТРІПА́ТИ розм., РОЗДЗВОНИ́ТИ розм., РОЗПАТЯ́КАТИ розм., РОЗМОЛО́ТИ розм., РОЗБАЗІ́КАТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. роздзвонити — РОЗДЗВОНИ́ТИ див. роздзво́нювати. Словник української мови в 11 томах