роздзеленчатися

РОЗДЗЕЛЕНЧА́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док., розм.

Часто або довго й настирливо дзеленчати.

* Образно. Як розгуляється весна-рясна, як роздзеленчаться срібні шибеники-струмки, як розпашіє від весняної хіті земля, то ніяка ні божа, ні чортяча сила не встоїть (С. Тельнюк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздзеленчатися — роздзеленча́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови