роздобутий
РОЗДОБУ́ТИЙ, а, е, розм.
1. Дієпр. пас. до роздобу́ти.
Двері на балкон були завішені одинарною парчевою шторою, хто вже зна де роздобутою хазяйновитим завгоспом (Ю. Збанацький);
Тадик сидів за столом у чорному випрасуваному костюмі, .. білій сорочці з краваткою-метеликом і опереточнім циліндрі, роздобутому у костюмерному цеху зіньківського клубу (Григорій Тютюнник).
2. у знач. прикм. Придбаний (перев. з труднощами).
Їй віддавали свій чай, роздобутим йодом змащували рани (А. Хижняк);
Мати, коли я, забувши все на світі, припадав до роздобутої книги, не раз гримала на мене (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- роздобутий — роздобу́тий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- роздобутий — [роздоубутией] м. (на) -тому/-т'ім, мн. -т'і Орфоепічний словник української мови
- роздобутий — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до роздобути. 2》 у знач. прикм.Придбаний (перев. з труднощами). Великий тлумачний словник сучасної мови
- роздобутий — РОЗДОБУ́ТИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до роздобу́ти. Двері на балкон були завішені одинарною парчевою шторою, хто вже зна де роздобутою хазяйновитим завгоспом (Збан., Сеспель, 1961, 26); Тадик сидів за столом у чорному випрасуваному костюми,.. Словник української мови в 11 томах