роздразнювати
РОЗДРА́ЗНЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗДРАЗНИ́ТИ, дразню́, дра́зниш, док., кого, що, розм.
Те саме, що роздра́жнювати.
Коли роздразнювали його забороною ходити до Григорія, грозив, що втече з нею [дівчиною] в Молдову (О. Кобилянська);
[Мотря:] Муха та й та гнівається, як роздразнити її (З. Мороз).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- роздразнювати — роздра́знювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- роздразнювати — ДРАТУВА́ТИ кого (навмисне злити, виводити з терпіння, спричиняти гнів), РОЗДРАТО́ВУВАТИ, РОЗДРА́ЖНЮВАТИ, ДРАЖНИ́ТИ розм., ДРАТУВА́ТИСЯ з ким і без додатка, розм., ДРАЖНИ́ТИСЯ з ким і без додатка, розм., ДРАЗНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЗНЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- роздразнювати — РОЗДРА́ЗНЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗДРАЗНИ́ТИ, дразню́, дра́зниш, док., перех., розм. Те саме, що роздра́жнювати. Коли роздразнювали його забороною ходити до Григорія, грозив, що втече з нею [дівчиною] в Молдову (Коб. Словник української мови в 11 томах