1. Словник української мови у 20 томах

роздробляти

РОЗДРОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і РОЗДРО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗДРОБИ́ТИ, роблю́, ро́биш; мн. роздро́блять; док., що.

Те саме, що роздрі́бнювати.

Ультразвук роздробляє краплинки жиру, що є в молоці, і тоді воно легше засвоюється людським організмом (з наук.-попул. літ.);

І всі ми вірили, що своїми руками Розіб'ємо скалу, роздробимо граніт (І. Франко);

// Сильним ударом розбивати (кістку).

Щогла, з корми корабельної впавши, По голові стерника зачепила і череп відразу Геть роздробила йому (Борис Тен, пер. з тв. Гомера);

// безос.

Не вистрілив: права повисла рука На бруствер – у лікті її роздробило... (І. Нехода).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздробляти — роздробля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. роздробляти — див. розбивати; трощити Словник синонімів Вусика
  3. роздробляти — -яю, -яєш і роздроблювати, -юю, -юєш, недок., роздробити, -роблю, -робиш; мн. роздроблять; док., перех. Те саме, що роздрібнювати. || Сильним ударом розбивати (кістку). || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. роздробляти — ПОДРІ́БНЮВАТИ (натискаючи, ріжучи, ударяючи тощо, ділити щось на дрібні частки, шматки), ДРІБНИ́ТИ, РОЗДРІ́БНЮВАТИ, ЗДРІ́БНЮВАТИ, ДРОБИ́ТИ, РОЗДРО́БЛЮВАТИ (РОЗДРОБЛЯ́ТИ), КРИШИ́ТИ, РОЗКРИ́ШУВАТИ, СІКТИ. — Док. Словник синонімів української мови
  5. роздробляти — РОЗДРОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і РОЗДРО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗДРОБИ́ТИ, роблю́, ро́биш; мн. роздро́блять; док., перех. Те саме, що роздрі́бнювати. Словник української мови в 11 томах
  6. роздробляти — Роздробля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. роздробити, -блю, -биш, гл. Раздроблять, раздробить, размельчать, размельчить. Чуб. І. 71. Словник української мови Грінченка