роздруження

РОЗДРУ́ЖЕННЯ, я, с., розм.

1. Дія за знач. роздружи́ти.

2. Стан за знач. роздружи́тися.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздруження — роздру́ження іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови