1. Словник української мови у 20 томах

роздрукований

РОЗДРУКО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до роздрукува́ти.

Вірш Бродського “На незалежність України”, роздрукований деякими київськими виданнями з магнітофонного запису, під оглядом мистецької вартости навряд чи заслуговує на включення до збірки авторових вибраних творів (О. Забужко);

Зрештою, загнаний у комп'ютер текст у нього є роздрукований на папері (з наук.-попул. літ.).

2. у знач. прикм. Який має вигляд друкованого тексту.

Роздрукована розмова підтвердила обґрунтованість існуючих і раніше підозр (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздрукований — роздруко́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. роздрукований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до роздрукувати. Великий тлумачний словник сучасної мови