роздруковувати

РОЗДРУКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗДРУКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.

1. Виводити на папір інформацію з комп'ютера у вигляді друкованого тексту.

Їх [статті] передруковували інші газети, власники комп'ютерів роздруковували їх з “інтернетівської” версії “ЗН” як добре чтиво (з наук.-попул. літ.).

2. Виготовляти кілька примірників якого-небудь тексту.

– А скажіть, чого так повно репету, галасу, ґвалту, мовляв, скрізь ворог і скрізь? – чого день і ніч кричать і ревуть і надриваються, аж вуха всім глушать, кругом повторюють без кінця і краю, і роздруковують без числа в газетах підряд, аж очі сліплять, – тичуть в уха, в очі, в рот, в ніс, щоб аж очуміли люди, – чого так і навіщо? – Хто зна? (В. Барка);

Син роздруковував на друкарській машинці все потрібне для підпільників (з газ.).