роздублювання
РОЗДУ́БЛЮВАННЯ, я, с.
Дія за знач. роздублюва́ти.
Для характеристики міцності міжланцюгових зв'язків у структурі колагену, утворених в процесі дублення, визначали температуру зварювання. Міцність зв'язків сполук цирконію з колагеном характеризували стійкістю до роздублювання (з наук. літ.);
Вивчали стійкість отриманих зв'язків у структурі колагену до роздублювання. Для цього проводили роздублювання 1%-ними розчинами NaOH, H2SO4 та водо-ацетоновою сумішшю, взятою у співвідношенні 1:1 (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- роздублювання — розду́блювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови