роздублювання

РОЗДУ́БЛЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. роздублюва́ти.

Для характеристики міцності міжланцюгових зв'язків у структурі колагену, утворених в процесі дублення, визначали температуру зварювання. Міцність зв'язків сполук цирконію з колагеном характеризували стійкістю до роздублювання (з наук. літ.);

Вивчали стійкість отриманих зв'язків у структурі колагену до роздублювання. Для цього проводили роздублювання 1%-ними розчинами NaOH, H2SO4 та водо-ацетоновою сумішшю, взятою у співвідношенні 1:1 (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздублювання — розду́блювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови