1. Словник української мови у 20 томах

роздумливий

РОЗДУ́МЛИВИЙ, а, е.

Схильний до роздумів (у 2, 3 знач.).

Роздумливому Іванові Домініковичу добре в його [Василя Івановича] товаристві (Т. Масенко);

// Якому властиві задумливість, роздум (у 1–3 знач.).

Часто звертається [І. Муратов] до форми монологу – то гнівного, то роздумливого, то одчайдушно щирого, то пристрасного, захопленого... (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздумливий — розду́мливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. роздумливий — -а, -е. Схильний до роздумів (у 2, 3 знач.). || Якому властиві задушевність, роздум (у 1-3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роздумливий — РОЗДУ́МЛИВИЙ, а, е. Схильний до роздумів (у 2,3 знач.). Роздумливому Іванові Домініковичу добре в його [Василя Івановича] товаристві (Мас., Життя.., 1960, 30); // Якому властиві задушевність, роздум (у 1 — 3 знач.). Часто звертається [І. Словник української мови в 11 томах