розділювач

РОЗДІ́ЛЮВАЧ, а, ч.

Те саме, що розді́льник.

Розділювачами є спеціальні термінали; кома (або крапка), підстрокова десятка, а також знаки “+” та “-”. З реальних чисел за допомогою додаткового розділювача “і” можна утворити комплексні числа (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розділювач — розді́лювач іменник чоловічого роду, істота прилад Орфографічний словник української мови
  2. розділювач — -а, ч. 1》 Те саме, що роздільник. 2》 У системах обробки інформації – один або декілька знаків, якими позначають початок або кінець послідовності знаків. 3》 У мовах програмування – символ, що розподіляє складові операторів та виразів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розділювач — РОЗДІ́ЛЮВАЧ, а, ч. Те саме, що розді́льник. Словник української мови в 11 томах