1. Словник української мови у 20 томах

розжарілий

РОЗЖАРІ́ЛИЙ, а, е.

Який розжарився, розпікся, став надто гарячим під дією вогню.

Він тільки бачив іскри білі І металеві ручаї, Ковшів окрайці розжарілі, Своїх канав тугі краї (Я. Шпорта).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розжарілий — розжарі́лий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. розжарілий — -а, -е. Який розжарився, розпікся, став надто гарячим під дією вогню. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розжарілий — РОЗЖАРІ́ЛИЙ, а, е. Який розжарився, розпікся, став надто гарячим під дією вогню. Він тільки бачив іскри білі І металеві ручаї, Ковшів окрайці розжарілі, Своїх канав тугі краї (Шпорта, Запоріжці, 1952, 24). Словник української мови в 11 томах