1. Словник української мови у 20 томах

розжеврювати

РОЗЖЕ́ВРЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗЖЕ́ВРИТИ, рю, риш, док.

1. що, поет. Примушувати спалахувати, горіти або яскраво світити.

Рож не оживиш зів'ялих, не розжевриш згаслих зір (Уляна Кравченко).

2. кого. Викликати у кого-небудь рум'янець.

Почуті слова розжеврили дівчину.

3. кого, перен. Приводити кого-небудь до стану збудження, схвильованості.

– Я бачив, що якоїсь іскри треба, Щоб душі їх розжеврить, запалить (І. Франко);

// що. Пробуджувати, підсилювати яке-небудь почуття, настрій, бажання і т. ін.

Стріча розбуркала в йому [в ньому] спомини давнього щастя, розжеврила вгамоване кохання (М. Коцюбинський);

* Образно. Пісні, які Остап Вересай співав народу, робили свою корисну справу – збуджували свідомість мас, розжеврювали іскри протесту (П. Тичина).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розжеврювати — розже́врювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розжеврювати — -юю, -юєш, недок., розжеврити, -рю, -риш, док., перех. 1》 поет.Примушувати спалахувати, горіти або яскраво світити. 2》 Викликати у кого-небудь рум'янець. 3》 перен. Доводити кого-небудь до стану збудження, схвильованості. || Пробуджувати, підсилювати яке-небудь почуття, настрій, бажання і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розжеврювати — ЗБУ́ДЖУВАТИ (викликати стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИ, ПОДРА́ЗНЮВАТИ, ГАРЯЧИ́ТИ підсил., РОЗПА́ЛЮВАТИ підсил., РОЗГАРЯЧА́ТИ підсил., РОЗГАРЯ́ЧУВАТИ підсил., РОЗІГРІВА́ТИ підсил., РОЗБУ́РХУВАТИ підсил., ЗАРЯДЖА́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
  4. розжеврювати — РОЗЖЕ́ВРЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗЖЕ́ВРИТИ, рю, риш, док., перех. 1. поет. Примушувати спалахувати, горіти або яскраво світити. Рож не оживиш зів’ялих, не розжевриш згаслих зір (У. Кравч., Вибр., 1958, 65). 2. Викликати у кого-небудь рум’янець. 3. перен. Словник української мови в 11 томах