1. Словник української мови у 20 томах

розжевріти

РОЗЖЕ́ВРІТИ, іє, док.

Те саме, що розже́врітися.

Головешка розжевріла (Сл. Б. Грінченка);

Злі хмари розійдуться, розжевріють зорі (Уляна Кравченко);

Не німе було козакові те небо, і місяць, і зорі: чи погляне на місяць, на його плями, чи погляне на зорі, то й серце, і думка його розжевріє, як од Божого слова (П. Куліш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розжевріти — розже́вріти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розжевріти — -іє, док., рідко. Те саме, що розжеврітися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розжевріти — РОЗЧЕРВОНІ́ТИСЯ (сильно почервоніти від припливу крові до шкіри), РОЗРУМ'Я́НИТИСЯ, РОЗШАРІ́ТИСЯ, РОЗЖЕ́ВРИТИСЯ (РОЗЖЕВРІТИСЯ), РОЗПАЛИ́ТИСЯ, РОЗПАЛЕНІ́ТИ, РОЗПАШІ́ТИ, РОЗПАШІ́ТИСЯ, РОЗЖЕ́ВРІТИ рідко. — Недок. Словник синонімів української мови
  4. розжевріти — РОЗЖЕ́ВРІТИ, іє, док., рідко. Те саме, що розже́врітися. Головешка розжевріла (Сл. Гр.); Злі хмари розійдуться, розжевріють зорі (У. Кравч., Вибр. Словник української мови в 11 томах