1. Словник української мови у 20 томах

розжива

РОЗЖИ́ВА, и, ж., розм., рідко.

Дія за знач. розжива́тися 1, 2.

(1) На розжи́ву – для придбання чого-небудь, для обзаведення чимсь.

– Він і весілля відбуде, і скриню мою віддасть, і материні подушки; та грошей не дасть нам на розживу ні копійки (Г. Квітка-Основ'яненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розжива — розжи́ва іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розжива — -и, ж., розм., рідко. Дія за знач. розживатися 1), 2). На розживу — для придбання чого-небудь, для обзаведення чимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розжива — див. нажива, надбання Словник чужослів Павло Штепа
  4. розжива — Розжи́ва, -ви, -ві Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розжива — РОЗЖИ́ВА, и, ж., розм., рідко. Дія за знач. розжива́тися 1, 2. На розжи́ву — для придбання чого-небудь, для обзаведення чимсь. — Він і весілля відбуде, і скриню мою віддасть, і материні подушки; та грошей не дасть нам на розживу ні копійки (Кв.-Осн., II, 1956, 258). Словник української мови в 11 томах
  6. розжива — Розжи́ва, -ви ж. Разжива. Грошей не дасть нам на розживу ні копійки. Кв. II. 203. Словник української мови Грінченка