1. Словник української мови у 20 томах

розжувати

РОЗЖУВА́ТИ див. розжо́вувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розжувати — розжува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розжувати — див. зрозуміти Словник синонімів Вусика
  3. розжувати — див. розжовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розжувати — розжо́вувати / розжува́ти і в рот (до ро́та, в ро́та) кла́сти / покла́сти (положи́ти) кому. Дуже докладно, до найдрібніших деталей пояснювати, допомагати осмислити що-небудь. Фразеологічний словник української мови
  5. розжувати — ЖУВА́ТИ (роздрібнювати їжу, корм у роті), ПЕРЕЖО́ВУВАТИ, ПЕРЕМИНА́ТИ, ЖМА́КАТИ розм., ЖМАКУВА́ТИ розм.; РОЗЖО́ВУВАТИ, ПЕРЕТИРА́ТИ (старанно); ЖВА́КАТИ розм., ЖВАКУВА́ТИ рідше (перев. утворюючи певні звуки); КУТУЛЯ́ТИ діал. (через силу, повільно). — Док. Словник синонімів української мови
  6. розжувати — РОЗЖУВА́ТИ див. розжо́вувати. Словник української мови в 11 томах
  7. розжувати — Розжо́вувати, -вую, -єш сов. в. розжувати, -жую́, -єш, гл. 1) Разжевывать, разжевать. Розжуй та ще й у рот положи. Ном. № 6407. 2) Обдумывать, обдумать, сообразить. Що маєш казати, то попереду розжуй. Ном. № 12873. Словник української мови Грінченка