1. Словник української мови у 20 томах

роззичувати

РОЗЗИ́ЧУВАТИ див. роззича́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роззичувати — роззи́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. роззичувати — див. роззичати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роззичувати — ПОЗИЧА́ТИ (давати щось у борг, у тимчасове користування кому-небудь), БОРГУВА́ТИ розм., ВИЗИЧА́ТИ заст., ЗИ́ЧИТИ діал.; РОЗПОЗИЧА́ТИ, РОЗЗИЧА́ТИ (РОЗЗИ́ЧУВАТИ) рідше (багатьом). — Док.: пози́чити, поборгува́ти, ви́зичити, розпози́чити, роззи́чити. Словник синонімів української мови
  4. роззичувати — РОЗЗИ́ЧУВАТИ див. роззича́ти. Словник української мови в 11 томах