розкабалений
РОЗКАБА́ЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до розкабали́ти;
// у знач. прикм.
Розкабалені народи.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розкабалений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розкабалити. Великий тлумачний словник сучасної мови