розквакуватися
РОЗКВА́КУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗКВА́КАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.
Починати сильно квакати (звичайно про жабу).
Розквакались, плигають, скрекотять [жаби] (Л. Глібов);
// Починати видавати звуки, схожі на квакання жаби.
Дитина на припічку розквакалася (П. Чубинський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me