1. Словник української мови у 20 томах

розквітчувати

РОЗКВІ́ТЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКВІТЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.

Покривати, встеляти, прикрашати що-небудь квітами, роблячи яскравішим, барвистішим.

Трудівничі руки вмілі все знаходять у вугіллі: і чудову речовину, що розквітчує тканину, і кристали сахарину..! (М. Упеник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розквітчувати — розкві́тчувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розквітчувати — -ую, -уєш, недок., розквітчати, -аю, -аєш, док., перех. Покривати, встеляти, прикрашати що-небудь квітами, роблячи яскравішим, барвистішим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розквітчувати — РОЗКВІ́ТЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКВІТЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Покривати, встеляти, прикрашати що-небудь квітами, роблячи яскравішим, барвистішим. Трудівничі руки вмілі все знаходять у вугіллі: і чудову речовину, що розквітчує тканину, і кристали сахарину..! (Уп., Вірші.., 1957, 184). Словник української мови в 11 томах