1. Словник української мови у 20 томах

розкиватися

РОЗКИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм.

Почати часто кивати (у 1, 2 знач.).

Вона жваво вхопилась за сватання: “Що з того буде, що ви головами розкивалися? Добре діло – доводьте ж йому краю!” (Марко Вовчок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкиватися — розкива́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розкиватися — -аюся, -аєшся, док., розм. Почати часто кивати (у 1, 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкиватися — РОЗКИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Почати часто кивати (у 1, 2 знач.). Вона жваво вхопилась за сватання: «Що з того буде, що ви головами розкивалися? Добре діло — доводьте ж йому краю!» (Вовчок, І, 1955, 200). Словник української мови в 11 томах