розкладений

РОЗКЛА́ДЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розкла́сти.

– Все?.. – обвів він рукою убогі Маріїні пожитки, розкладені в напівпорожній хаті, тепло подивився на вдову (В. Бабляк);

Дивлячись на розкладені на столі накази, розпорядження, донесення маршалів і листи з Франції, Наполеон замислився (П. Кочура);

Серед дворища на зеленій травиці розіслане було у три ряди біле полотно, на полотні лежав покраяний хліб, розкладені були пироги та книші, стояли миски з ряжанкою (Л. Яновська);

Іван Антонович підійшов до одного з вогнищ, розкладеного мінометниками (О. Гончар);

В мануфактурний період основою продовжував лишатися ремісничий спосіб виробництва, хоч і розкладений на окремі операції (з навч. літ.);

// розкла́дено, безос. пред.

Просто посеред базару на дощатому помості висаджено кущі, квіти, розкладено фрукти (О. Довженко);

Розкладено вогнища, пахне чабанською кашею, всюди людно, гомінливо (О. Гончар);

// у знач. прикм.

Я тільки й запримітив у холодку, на розкладених ліжках, якихось бабусь та жінок, дідусів та чоловіків (Ю. Збанацький);

Відомо, що розкладений сонячний спектр несе тепло (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкладений — розкла́дений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розкладений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розкласти. || розкладено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкладений — РОЗКЛА́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розсла́сти. — Все?.. — обвів він рукою убогі Маріїні пожитки, розкладені в напівпорожній хаті, тепло подивився на вдову (Бабляк, Вишн. Словник української мови в 11 томах