розклепувати
РОЗКЛЕ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКЛЕПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.
1. техн. Розплющувати щось ударами молота, чого-небудь важкого.
При заклепуванні холодну чи нагріту заклепку вводять у підготовлений отвір.., потім ударами молотка .. розклепують кінець стержня і формують головку (з навч. літ.);
Якщо ножиці не ріжуть, а мнуть жерсть, то це показує, що між лезами утворилася щілина. Щоб усунути її, треба щільніше затягти центральний гвинт або розклепати кінці осі ножиць (з навч. літ.).
2. техн. Роз'єднувати які-небудь деталі, виймаючи заклепки.
Можна було потай підпливати до ланцюгів, якими турки перегороджували Дніпро, й розклепувати їх .. човен весь ховався під водою, зверху стриміло тільки жлукто, в яке виглядав дозорець (Ю. Мушкетик).
3. перен., розм. Розповідати, не тримаючи чого-небудь у таємниці.
– Геть! Не в'язни, осоружний! – скрикнула мати і сердито подивилась на сина. – Хіба ніхто не знає, який ти брехун? І не пізнав, а кажеш, а зараз розклепав усе (Панас Мирний).
Значення в інших словниках
- розклепувати — розкле́пувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розклепувати — -ую, -уєш, недок., розклепати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 тех. Розплющувати щось ударами молота, чого-небудь важкого. 2》 тех. Роз'єднувати які-небудь деталі, виймаючи заклепки. 3》 перен., розм. Розповідати, не тримаючи чого-небудь у таємниці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розклепувати — РОЗГОЛОСИ́ТИ (піддати розголосові, обнародувати щось), РОЗБО́ВКАТИ розм., РОЗЛЯ́ПАТИ розм., ВИ́ЛЯПАТИ розм., РОЗПЛЕСКА́ТИ розм., РОЗКЛЕПА́ТИ розм., РОЗТРІПА́ТИ розм., РОЗДЗВОНИ́ТИ розм., РОЗПАТЯ́КАТИ розм., РОЗМОЛО́ТИ розм., РОЗБАЗІ́КАТИ розм. Словник синонімів української мови
- розклепувати — РОЗКЛЕ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКЛЕПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. техн. Розплющувати щось ударами молота, чого-небудь важкого. При заклепуванні холодну чи нагріту заклепку вводять у підготовлений отвір.., потім ударами молотка.. Словник української мови в 11 томах