1. Словник української мови у 20 томах

розклеюватися

РОЗКЛЕ́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗКЛЕ́ЇТИСЯ, е́юся, е́їшся, док.

1. Роз'єднуватися у місцях склеювання (про предмети).

Богдан невміло почав крутити з шматка газети цигарку; вона розклеювалась у нього (О. Гончар);

Бік у глобуса м'яко ввігнувся, і глобус тут же розклеївся на дві половини (О. Донченко);

От Андрійко-неумійко Клеїть змія малюкам. Змій розклеївсь, Та зате ось До стільця приклеївсь сам (Г. Бойко);

// Розкриватися, розтулятися (про губи, очі, повіки).

2. перен., розм. Розладнуватися, не відбуватися (про справи, починання і т. ін.).

[Ярчук (Дзвонить телефон. Бере трубку):] А! Доброго здоров'я! Ну? Буде сьогодні ваша делегація? Що?! Розклеюється!? (І. Микитенко);

У сільбуді тим часом гулянка розклеїлася. На всіх вплинув арешт Говорухи, якого всі досі боялися зачіпати (І. Кириленко);

// Припинятися, розриватися (про дружні, інтимні або сімейні стосунки).

Як виявилось згодом, він був на десяток років старіший за неї, мав перед тим дружину, але щось там розклеїлося (П. Загребельний).

3. перен., розм. Занепадати духом.

Я здогадався, чому в такий час зайшли Недокус і Сягайло. Поспівчувати, можливо, підтримати. А треба, бо справді ж розкис, розклеївся чоловік (Ю. Збанацький);

// Погано себе почувати, нездужати.;

// Погіршуватися (звичайно про стан здоров'я).

Про моє здоров'я не турбуйся, я не дам йому розклеїтись серйозно (Леся Українка).

4. тільки недок. Пас. до розкле́ювати 1, 2.

Розклеювались листівки.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розклеюватися — розкле́юватися 1 дієслово недоконаного виду роз'єднуватися; розладнуватися розкле́юватися 2 дієслово недоконаного виду занепадати духом Орфографічний словник української мови
  2. розклеюватися — див. хворіти Словник синонімів Вусика
  3. розклеюватися — -ююся, -юєшся, недок., розклеїтися, -еюся, -еїшся, док. 1》 Роз'єднуватись у місцях склеювання (про предмети). || Розкриватися, розтулятися (про губи, очі, повіки). 2》 перен., розм. Розладнуватися, не відбуватися (про справи, починання і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розклеюватися — ПОГІ́РШУВАТИСЯ (ставати гіршим), ГІ́РШАТИ, ПСУВА́ТИСЯ, ПОГАНІ́ТИ розм.; ЗНИ́ЖУВАТИСЯ (про якість, майстерність тощо); РОЗЛА́ДНУВАТИСЯ, РОЗХИ́ТУВАТИСЯ, РОЗКЛЕ́ЮВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. розклеюватися — РОЗКЛЕ́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗКЛЕ́ЇТИСЯ, е́юся, е́їшся, док. 1. Роз’єднуватися у місцях склеювання (про предмети). Богдан невміло почав крутити з шматка газети цигарку; вона розклеювалась у нього (Гончар, Людина.. Словник української мови в 11 томах