розклинки
РО́ЗКЛИНКИ, ів, мн. (одн. розкли́нок, а, ч.), заст.
Прикрашені різьбою верхні кінці стовпів з обох боків дверей, що ведуть на ґанок.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
РО́ЗКЛИНКИ, ів, мн. (одн. розкли́нок, а, ч.), заст.
Прикрашені різьбою верхні кінці стовпів з обох боків дверей, що ведуть на ґанок.