розковувати

РОЗКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКУВА́ТИ, РОЗКУ́ТИ, ую́, ує́ш, док., кого, що.

1. що. Розбивати, роз'єднувати що-небудь, з'єднане куванням.

Мій Боже милий, знову лихо!.. Було так любо, було тихо; Ми заходились розкувать Своїм невольникам кайдани (Т. Шевченко);

Козаков підвівся, підійшов до важкого “МГ” і взяв його обома руками за теплий ствол, як коваль за молот. – Зараз я тебе розкую (О. Гончар);

// кого. Знімати кайдани з кого-небудь.

Вже Ївга не дала нікому розковувати Левка, сама зняла залізо (Г. Квітка-Основ'яненко);

Входить молодий, завжди усміхнений ключник, за ним озброєний до зубів поліцай. Він розковує Івана і дає йому десять хвилин на вечерю (Я. Галан);

Помер [старий] у кайданах. Розкували тільки мертвого (В. Кучер);

* Образно. Дунаю мій, про тебе заспіваю.., як ми прийшли.., щоб вирвати з неволі, розкувати тебе (І. Гончаренко);

// кого, що, перен. Звільняти від залежності, неволі, рабства.

Земля плаче у кайданах, Як за дітьми мати. Нема кому розкувати (Т. Шевченко);

Прийде час, дукачі! Розкує тих, що ви катували..! (П. Грабовський);

Неважко було йому зрозуміти жінку, немов кайданами закуту в забобони традицій батьків. За одну мить не розкуєш (Іван Ле);

// кого. Звільняти від підків (коня).

Вже пора розкути й коні, І посіяти просце (С. Воскрекасенко).

2. що. Куванням сплющувати, робити тоншим що-небудь.

3. що, перен. Звільняти від снігу і льоду (землю, водну поверхню).

Березень розкував Уж, наповнив його сніговими водами, і товста крига швидко попливла (М. Томчаній).

4. що, заст., уроч. Перековуючи, робити з чого-небудь щось інше.

[Тірца:] Не вам судилось розкувати ярмо залізне на коси та серпи (Леся Українка).

(1) Розко́вувати / розкува́ти си́ли – давати можливість силам проявитися з усією повнотою.

Говорив Євген Панасович про те, що революція покликала народ до нового, світлого життя, розкувала в ньому сили, які досі гнітилися та топталися гнобителями (В. Речмедін);

(2) Розко́вувати / розкува́ти сло́во (мо́ву) – створювати умови для вільного, безперешкодного звучання слова (мови).

Ще є портрет, що малював Брюллов Не для того, щоб однести в музеї, – А щоб Тараса-кріпака звільнить з оков, Щоб слово розкувать землі моєї (Д. Павличко).