розколення
РОЗКО́ЛЕННЯ, я, с.
Дія за знач. розко́лювати.
Вивчення іноземної мови як навчального предмету у вузі, як мiнiмум, повинне допомагати тому, щоб навколишнє середовище явилося перед молодим поколiнням в єдностi, злагодi та спокоi, а не в його роз'єднаннi та розколенні, повинна орiєнтувати на постiйний дiалог мiж представниками всiх народiв i конфесiй (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розколення — розко́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- розколення — -я, с. Дія за знач. розколювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розколення — РОЗКО́ЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. розко́лювати. Словник української мови в 11 томах