розкопи

РО́ЗКОПИ, ів, РОЗКО́ПИНИ, ин, мн.

Те саме, що розко́пка 2.

– Я б радив усім лишитися [на острові] на якийсь день. Відпочили б, подивилися б на наші розкопини і на природу, рибки половили б (Г. Коцюба).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкопи — ро́зкопи множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. розкопи — -ів, мн. Те саме, що розкопка 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкопи — РО́ЗКОПИ, ів, мн. Те саме, що розко́пка 2. Словник української мови в 11 томах