розкопирсувати
РОЗКОПИ́РСУВАТИ, ую, уєш, недок., рідко, РОЗКОПИРСА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, розм.
1. Те саме, що розколу́пувати 1.
– Біжімо! – командував Чіпаріу. – Все понад берегом. Може, наввипередки ми будемо спритніші. Яке щастя, що я розкопирсав одну шину в їхнього авто! (Ю. Смолич).
2. Роздряпувати (болячку, рану, прищ і т. ін.).
Розкопирсувати виразку;
// перен. Спричинювати моральні страждання, душевний біль.
Про самого Чіпку гріх слово сказати! Та його хата низенька й тісна, його мати згорблена, стара, висушена гіркою нуждою та лихом, розкопирсали хижу, падку на розкоші та на прибуток ласу натуру Явдошину (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розкопирсувати — розкопи́рсувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- розкопирсувати — -ую, -уєш, недок., розкопирсати, -аю, -аєш, док., перех., розм. 1》 Те саме, що розколупувати 1). 2》 Роздряпувати (болячку, рану, прищ і т. ін.). Розкопирсати виразку. || перен. Спричинювати моральні страждання, душевний біль. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розкопирсувати — РОЗКОПИ́РСУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКОПИРСА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. 1. Те саме, що розколу́пувати 1. — Біжімо! — командував Чіпаріу. — Все понад берегом. Може, наввипередки ми будемо спритніші. Словник української мови в 11 томах