розкормлюватися

РОЗКО́РМЛЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗКОРМИ́ТИСЯ, ко́рмиться, док.

З'їдаючи багато корму, робитися товстим, гладким (про тварин).

Увесь степ вкрився половецькими трупами. Галич так розкормилася на дармових харчах, що й злетіти в небо вже не мала сили... Хто міг, той тікав світ за очі (В. Малик).