розкорчовувати
РОЗКОРЧО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКОРЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.
Розчищати яку-небудь ділянку, викопуючи, вириваючи корчі дерев, чагарників.
– Розкорчовувати сіножаті, зрізати купини, своєчасно підсівати трави .. Почнемо перші і людей піднімемо. – Катерину підтримали (з наук.-попул. літ.);
Розкорчували серед незайманих лісів до 500 гектарів землі (І. Волошин).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розкорчовувати — розкорчо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розкорчовувати — -ую, -уєш, недок., розкорчувати, -ую, -уєш, док., перех. Розчищати яку-небудь ділянку, викопуючи, вириваючи корчі дерев, чагарників. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розкорчовувати — Викорчовувати, викорчувати, повикорчовувати, покорчовувати, покорчувати, скорчовувати, скорчувати, поскорчовувати Словник чужослів Павло Штепа
- розкорчовувати — РОЗКОРЧО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКОРЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Розчищати яку-небудь ділянку, виконуючи, вириваючи корчі дерев, чагарників. — Розкорчовувати сіножаті, зрізати купини, своєчасно підсівати трави та файно удобрювати. Словник української мови в 11 томах