1. Словник української мови у 20 томах

розкочегарювати

РОЗКОЧЕГА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗКОЧЕГА́РИТИ, рю, риш, док., що, розм.

1. рідко. Те саме, що розпа́лювати 1.

2. перен. Виклика́ти наростання, розгортання і т. ін. чого-небудь; розпалювати (у 3 знач.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкочегарювати — розкочега́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови