1. Словник української мови у 20 томах

розкошлачувати

РОЗКОШЛА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКОШЛА́ТИТИ, а́чу, а́тиш, док., кого, що, розм.

Те саме, що розко́шлати.

Брат розкошлатив рукою білявий Юрків чуб (В. Козаченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкошлачувати — розкошла́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розкошлачувати — див. розкошлатити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкошлачувати — КОШЛА́ТИТИ (робити кошлатим), КО́ШЛАТИ, КУЙО́ВДИТИ, РОЗКУЙО́ВДЖУВАТИ, СКУЙО́ВДЖУВАТИ, РОЗТРІ́ПУВАТИ, КУДО́ВЧИТИ розм., РОЗКОШЛА́ЧУВАТИ розм., КУ́ДЛАТИ розм., КОСМА́ТИТИ (КОСМА́ЧИТИ) розм., КУ́ЧМИТИ розм., ПА́ТЛАТИ розм., РОЗПА́ТЛУВАТИ розм. Словник синонімів української мови