розкрил

РО́ЗКРИЛ, у, ч.

Обриси чого-небудь у вигляді розгорнених крил.

В млиновій сутін .. він бачив тільки наївний розкрил брів і великі очі (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкрил — ро́зкрил іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. розкрил — -у, ч. Обриси чого-небудь у вигляді розгорнених крил. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкрил — РО́ЗКРИЛ, у, ч. Обриси чого-небудь у вигляді розгорнених крил. В млиновій сутіні.. він бачив тільки наївний розкрил брів і великі очі (Мушк., День.., 1967, 20). Словник української мови в 11 томах